Сьогодні 28 липня у День пам’яті Захисників України минає восьма річниця із дня смерті нашого земляка Андрія Щербина.

    3 червня 2014 року Андрій Вікторович вступив до добровольчого батальону «Донбас». Був зарахований старшим розвідником 3-го відділення 1-го взводу  3-ї роти 2 –го батальйону спеціального призначення. Отримав позивний «Портос».

         14 липня відбув в зону АТО. Спочатку була Попасна, Лисичанск, Курахово, село Мар’янівка, потім Іловайськ…

        Ранком 29-го серпня 2014 р., виходив з т.зв. Іловайського котла “Зеленим коридором” на пожежній машині. Коли колона батальйону “Донбас” була обстріляна на дорозі поміж с. Многопілля та Червоносільське, пожежна машина повернула у напрямку с. Червоносільське. Андрій був на підніжці машини, де дістав вогнепальне поранення. Востаннє його бачили, коли він зіскокував з машини. Ще за кілька секунд по ній вистрілив російський танк, унаслідок чого загинули військовослужбовці.

         Серед військовослужбовців батальйону не було сумнівів щодо загибелі Андрія, водночас попередня експертиза ДНК не показувала збігів. Восени 2017 р. було проведено повторну експертизу ДНК та звірку з базою даних, унаслідок чого виявлено деструкцію клітин ДНК у попередніх аналізах. За експертизою ДНК Андрія було опізнано серед досі неідентифікованих загиблих, доставлених з с. Червоносільське.

Довгих три роки Андрій Щербина вважався зниклим безвісти. Сім’я жила надією, що Андрій живий, що можливо був у полоні, та не судилося… Генетична експертиза знайденого тіла підтвердила найстрашніше – Андрій Вікторович Щербина героїчно загинув в 2014 році під час обстрілу в Іловайську.

       Сьогодні рідні та друзі Андрія Щербина, а також присутні на мітингу-реквієм відвідали меморіальну дошку на Алеї Слави та могилу, поклали квіти та хвилиною мовчання вшанували пам’ять Захисника України.

      Вічна і світла пам’ять!