Гнат Трохимович Танцюра – український фольклорист, етнограф і педагог – належить до видатних збирачів усної народної творчості.

    Про гарячу любов наших сучасників до знатного фольклориста, вшанування його пам’яті свідчить той факт, що 12 березня 1964 року на будинку, де жив Гнат Танцюра, було відкрито меморіальну дошку, а 55 років тому 3 листопада 1967 року в приміщенні районного Будинку культури відкрито музейну кімнату Гната Трохимовича.

      Робота зі створення меморіального музею в будинку, де Гнат Танцюра жив і працював з 1944 до останніх днів свого життя, розпочалась після смерті фольклориста в 1962 році.

       В підготовці до відкриття музею брали активну участь дружина Гната Трохимовича Тамара Іванівна, професор, голова обласного товариства по охороні пам’ятників історії і культури В.М.Борщевський, доцент кафедри української літератури Вінницького педінституту, доктор філологічних наук А.П.Коржупова, відповідальний секретар обласного товариства по охороні пам’ятників історії і культури І.Г.Паламар, науковий працівник Вінницького музею Михайла Коцюбинського О.С.Волохатик.

   Всі ці зусилля увінчались відкриттям музею-садиби Г.Т.Танцюри. Значна частина музейної колекції була перенесена з музейної кімнати в РБК.

      В експозиції музею – найважливіша та найцінніша частина спадку видатного українського фольклориста Гната Танцюри – записані ним численні зразки народної творчості. Присвятивши своє життя їхньому збереженню, вивченню та пропагуванню, він з самого початку своєї діяльності приділяв належну увагу тому, щоб результати його праці стали відомими широкому громадському загалу. Перша книжка з записами текстів та нот народних пісень, «Жіноча доля в народних піснях», була видана в столичному Харкові ще 1930 року.

       «Пісні Явдохи Зуїхи» – видатну пам’ятку не лише української народної пісенності, але й творчого подвигу нашого славетного земляка – було підготовлено до друку Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Максима Рильського АН УРСР вже після смерті Гната Танцюри, в 1965 році.

     А в 2021 році побачило світ перевидання цієї видатної пам’ятки. Не згасав зацікавлений інтерес фахівців та пересічних поціновувачів фольклору до матеріалів танцюрівського архіву і в наступні десятиріччя. Його музей по праву пишається тим, що має унікальну можливість ознайомити відвідувачів як з усіма надрукованими працями Гната Трохимовича, так і з рукописами, котрі ще зберігаються тут.

       Інша вагома частина експонатів, епістолярна спадщина Гната Танцюри, налічує близько 700 листів: від колишніх учнів, друзів, земляків, вчених-фольклористів ІМФЕ АН України.

    Реліквії життя Гната Трохимовича розповідають про працю видатного фольклориста, етнографа, педагога. Тут можна побачити особисті речі, рукописи, друковані видання світлини, вишивки. Оживають записи з книг Гната Танцюри.

    Музей видатного фольклориста і етнографа України Гната Трохимовича Танцюри – це культурно-освітній осередок з вивчення та пропаганди усної народної творчості, народознавства, пісенного багатства Гайсинщини.

      Музей фольклору активний учасник Всеукраїнських фестивалів – конкурсів автентичних колективів та обласних конкурсів фольклору на приз Гната Танцюри.

    Справа увічнення праці Гната Трохимовича згуртувала всіх, хто щиро захоплюється українськими народними піснями і від душі завдячує відомому їх збирачеві – гордості української фольклористики.

       Тож, запрошуємо переглянути віртуальну екскурсію по музею, щоб познайомитись з життєвим і творчим шляхом Гната Танцюри.

https://www.facebook.com/100021966434234/videos/854812779008822