Рубрики 
Метки: 
Кожен письменник власним життям і талантом творить літопис роду й народу. Саме таким був наш видатний краянин Василь Земляк.
В українській літературі серединиXX ст. творчість Василя Земляка посіла своє, належне їй місце — серед явищ найпомітніших.
Порівняно невеликий за обсягом доробок з виразним звучанням у літературному процесі свого часу, неповторним колоритом надійно прописаний на стильовій палітрі нашого письменства, він увійшов в історію української літератури ХХ ст. як митець унікальний, автор поетично-філософських творів, сповнених любов’ю до рідної землі.
З нагоди 100-річчя від дня народження Василя Земляка Гайсинська центральна бібліотека підготувала віртуальну виставку «Василь Земляк: письменником бути прекрасно».
Свої перші оповідання Василь Земляк опублікував у 1945 році, а у лютому 1957 року його прийняли до Спілки письменників України. Опублікувавши повісті «Гнівний Стратіон» (1960) та «Підполковник Шиманський» (1966) він привертає до себе увагу громадськості. Але справжню славу йому принесли романи – дилогія «Лебедина зграя» (1971) та «Зелені млини» (1976). За ці твори у 1978 році він був відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Згодом, у 1980 році за романом «Лебедина зграя» було знято художній фільм «Вавилон-XX». Крім цього, за сценаріями В. Земляка на Київській кіностудії ім. Довженка поставлено фільми «Люди моєї долини» (1961), «Новели Красного дому» (1964), «Дочка Стратіона» (1965).
Герої творів Земляка – воїни, диваки, мрійники, трударі, поети, мудреці, у складних катаклізмах історії гинуть, перемагають, воскресають і навіть залишаються у пам’яті нащадків – живуть тим життям, яке судилося одвічно людині на землі. Письменник прагнув творити так, щоб поєднати минуле з майбутнім, «побачити землю свою у єдності й цілісності великого й малого, у величі загиблих і в буденності живих».
В українській літературі XX ст. порівняно невеликий за обсягом творчий доробок Василя Земляка знайшов належне йому високе місце серед найпомітніших явищ у нашому письменстві.
