12 листопада сумна дата в історії гайсинської культури. Наша земля втратила видатного народознавця, справжнього ентузіаста по збиранню усної народної творчості Гната Трохимовича Танцюру. Цього дня 1962 року Гнат Трохимович відійшов в інший світ.

       В музеї фольклору Гната Танцюри також зберігається велика кількість рукописів, листів, спогадів, фотографій.        На основі цих документів в музеї організовано виставку-дослідження «Спогади про Гната Танцюру в друкованих джерелах і його однодумців». Тут представлено спогади і фотографії друзів, учнів, земляків, рідних.

    Невимовна краса народної пісні назавжди полонила його серце. Він був з дитинства закоханий у народну творчість, бо в ній мудрість народу, його радощі і печалі. Любов до пісень в нього була особлива. Скільки їх, прекрасних у своїй самобутності вмістилось в його вразливому серці.

     Одні самі прийшли до нього ще в ті далекі часи, коли малим жив у бідній селянській хаті в селі Зятківцях. За іншими, як набув досвіду, сам ходив межи люди. Тисячі пісень, зібрані ним, – то тисячі історій, то доля українського народу. То сумні, трагічні, то звитяжні козацькі, то весільні – вони розраджували серце, полегшували працю.

      Ніхто, певно, не зробив так багато для відшукання, збереження, вивчення і класифікації усної народної творчості Поділля, як Гнат Трохимович, бо своїми наполегливими пошуками, пристрасним служінням улюбленій справі ще за життя дістав славу найвидатнішого серед фольклористів.

    Невеличка скромна квартира і місті Гайсині по вулиці Парковій, що біля самої школи №4, де тепер знаходиться музей фольклору, бачила чимало гостей.

    Всю ніч не гасло світло в кімнаті, де самовіддано працював фольклорист, увічнюючи нетлінні скарби народної душі в своїх повсякденних записах.

   А зібрав і записав чимало. В 1950 році впорядкував і передав в інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук України 2435 пісень, 928 казок, 1536 прислів’їв, 615 загадок і байок, понад 200 записів дитячого фольклору, 55 дитячих ігор, окрему роботу «Весілля в селі Зятківці», до якої ввійшли 800 пісень і 144 танці. Ці роботи становлять в інституті окремий фонд.