В цьому році виповнюється 170 років від дня народження уродженця м. Гайсина Володимира Костянтиновича Високовича, ім’ям якого рішенням міської ради перейменовано вулицю Кропоткіна.

      Хто ж такий В.Високович? Який його вклад в розвиток медичної науки?

     Шістдесяті і вісімдесяті роки дев’ятнадцятого століття характеризуються зростанням громадської самосвідомості, розквітом вільнодумства, значними успіхами природознавства, медицини.

    З глибин народу піднялась в цей час низка видатних мислителів, учених, художників, літераторів. Серед них виділявся і відомий український патологоанатомом, бактеріолог й епідеміолог, професор Володимир Констянтинович Високович.

  Народився Володимир Костянтинович Високович 28 січня 1854 року в місті Гайсині, в сім’ї військового ветеринарного лікаря. У 1876 році закінчив медичний факультет Харківського університету, в 1882 році захистив дисертацію на тему «Про захворювання кровоносних судин при сифілісі».

     У 1884 році нашого земляка відрядили до Німеччини з метою удосконалення кваліфікації, де він пробув два роки. Після повернення Володимир Костянтинович дев’ять років працював прозектором кафедри патологічної анатомії Харківського університету і одночасно читав курс лекції загальної паталогічної анатомії. Як науковець він серйозно досліджував паталогічну анатомію сифілісу і туберкульозу і низки інфекційних захворювань.

    В 1895 році був вибраний професором анатомії Київського університету. З 1887 року завідував організованою при його діяльній участі бактеріологічною лабораторією, після реорганізації її в Бактеріологічний інститут очолив його.

  Разом із І.І. Мечниковим створив основи вчення про захисну ретикулоендотеліальну систему. В 1897 році Володимир Високович очолив російську експедицію, яка побувала в Бомбеї (Індія), де вивчала епідемію чуми і було розроблено ефективні заходи боротьби з нею. Високович був активним організатором протиепідемічних заходів у армії під час російсько-японської війни 1904-1905 років. Двічі виїздив на боротьбу з чумою до Одеси в 1902 і 1910 роках.

    Вперше в Росії ним здійснена вакцинація проти черевного тифу. В 1890 році Високовичем доказано тотожність золотухи і туберкульозу.

   Володимир Костянтинович Високович автор більше як 90 наукових праць з важливих проблем патологічної анатомії. Його роботи і тепер є глибоким джерелом ідеї і стимулів для дослідницьких пошуків, нових відкриттів. Це була людина, залюблена у свою професію, людина з високо розвинутим почуттям обов’язку, чуйна, милосердна до хворих. Його доброта, прагнення завжди щедро ділитися своїми набутками з іншими наповнювали великим сенсом життя вченого.

    Не стало Володимира Костянтиновича Високовича 26 травня 1912 року. Похований у місті Києві.

   Старожили мабуть пам’ятають, що на цій вулиці (колишня Кропоткіна) розташовувались різні заклади і установи. Наприклад, дитяча лікарня, кафе «Світлячок», центр зайнятості. Тут народився Заслужений артист України Володимир Зарков.

    Тож, гайсинчани повинні знати і шанувати пам’ять нашого видатного земляка.