У селі Харпачка відкрили дві меморіальні дошки загиблим захисникам.

Відкриття меморіальних дошок Корнійчуку В. В. та Гонтаренку С.О.

      Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях – наші ангели, наші захисники, сини і доньки України, які віддали своє життя, боронячи рідну землю.

        В останній квітневий день, 30 квітня 2024 року, у с. Харпачка на фасаді місцевої школи відкрили дві меморіальні дошки в знак шани та пам’яті про спочилих односельчан, колишніх випускників Харпацької школи Гонтаренка (Жука) Сергія Олександровича та Корнійчука Віталія Володимировича.

ав

    Гонтаренко Сергій Олександрович, 1982 року народження, уродженець села Ярмолинці. Проходив службу матросом у 88 батальйоні морської піхоти Військово Морських Сил України. У лютому 2023 року був мобілізований. Поліг смертю хоробрих 13 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Поховали воїна 21 червня 2023 року у селі Харпачка.

      Корнійчук Віталій Володимирович, 1992 року народження. Без страху у травні 2023 року хлопець став на захист своєї Батьківщини. Військову службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого батальйону 28-ої окремої механізованої бригади. Свій останній бій Віталій прийняв 16 липня 2023 року в бою за Україну, поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області. Поховали бійця 2 вересня 2023 року на Харпацькому кладовищі.

     Далекою була дорога наших хлопців до школи, адже Сергій ходив до неї із сусіднього села Ярмолинці, а Віталій проживав в самому краю села. Але, на превеликий жаль, коротким виявився їх життєвий шлях.

      Навчаючись у школі Сергій Олександрович  зустрів своє справжнє кохання, майбутню дружину Тетяну. Виховали сина та двох доньок. Колись на цьому шкільному подвір’ї давав напутнє слово та мудрі поради синові Денису, коли той закінчив школу, наче недавно з хвилюванням затанцював танець з донею – випускницею Наталею та привів до першого класу найменшу донечку Карінку. А попереду ще стільки планів. Не судилося.

   Про Віталія Володимировича однокласники та учителі згадують  як про світлого,щирого,вихованого учня. Він завжди проявляв себе з гарної сторони,був активним як в шкільному житті,так і за межами школи, адже часто брав участь і у заходах сільського Будинку культури, був товариським та з гарним почуттям гумору. Долю свою Віталій зустрів після закінчення школи, одружившись, проживав у м.Тростянець. Гарна донечка народилася у них з дружиною Тетяною. Для Софійки її батько назавжди залишиться Героєм.

   На заході були присутні: родини загиблих героїв, заступники керівників громади та району, односельці, учні та вчителі Харпацької ЗЗСО, працівники відділу культури, молоді та спорту Гайсинської міської ради, засоби масової інформації.

1.

 На урочистому мітингу виступили: заступник голови Гайсинської міської ради Ігор Пашистий, заступник начальника Гайсинської військової адміністрації Дмитро Альчук, директор Харпацької школи Химич В.Г., староста села Колоденський А.В.

   Прозвучали слова підтримки родин загиблих воїнів та гордості за мужніх героїв, які виконали свій військовий і синівський обов’язок, захищаючи кожного з нас, захищаючи Україну. Звертаючись до підростаючого покоління, виступаючі закликали завжди пам’ятати подвиг воїнів-односельчан та вірити в Збройні Сили України і нашу Перемогу.

1.

і

р

є

   Нехай вистачить сил батькам, дружинам, дітям та рідні пережити таку велику втрату. Нехай пам’ятає теперніше покоління та кожен з нас, що вони загинули, щоб ми могли жити…

є

     Вічна слава Героям!

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий