17 липня, напередодні другої річниці з дня загибелі нашого Героя-земляка Юрія Тарана в приміщенні музею АТО м. Гайсин відбувся показ документального фільму про Юрія Олександровича «Він міг стати Міністром оборони» від телеканалу «Рада». Адже людина жива доти, поки її пам’ятають.

      Перед початком показу присутні вшанували пам’ять всіх полеглих Захисників і Захисниць хвилиною мовчання.

   Юрій Таран народився 23 квітня 1997 року в селі Ладижинські Хутори. З дитинства мріяв пов’язати життя з військовою службою. Навчався в Тульчинському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. 2018 року з відзнакою закінчив навчання в Національній академії імені гетьмана Петра Сагайдачного. Паралельно здобув цивільну освіту психолога в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

   Одразу після випуску, молодого офіцера-піхотинця призначили командиром механізованого взводу у 72 ОМБр. Разом зі взводом він відбув на виконання завдання в зону ООС в Луганську область. Вже у лютому 2019 року, в 22-річному віці, він очолив роту. Брав участь у боях на Світлодарській дузі, під Попасною, у Золотому, Верхньоторецькому.

   Після повномасштабного вторгнення підрозділ Юрія Тарана захищав Київщину на Броварському напрямку. У лютому-березні піхотинці зупинили прорив противника, знищивши при цьому 3 танки та 15 бойових машин піхоти і захопили трофей — 3 одиниці бойових машин піхоти.

   08 липня одну з центральних вулиць Броварів назвали на честь 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців, які не дозволили окупанту зайти в місто і піти далі на столицю.

     На передовій в боях з російськими окупантами в Київській області Юрій отримав військове звання “капітан”. Після успішної деокупації Київщини, з 23 квітня командир роти зі своїм підрозділом звільняти від рашистів населені пункти Харківської області.

    Коли окупанти під прикриттям артилерії намагалися піти на штурм двома групами аби закріпитись на українських позиціях, завдяки умілим діям командира роти, який особисто корегував вогонь підрозділів роти та артилерії у бою противника було знищено. Населені пункти області було звільнено, а загарбника відкинуто до державного кордону України.

    Відновивши сили, підрозділ продовжив виконувати завдання на Донецькому та Луганському напрямках.

    У Врубівці на Луганщині підрозділ Тарана відбивав атаки російського спецназу. Там командир отримав осколкове поранення ноги, але не покидав позиції. За чотири роки служби в бригаді Юрій жодного разу не брав відпустку.

  За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служінням Українському народу Указом Президента України №472/2022 від 6 липня 2022 року капітана Тарана Юрія Олександровича нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

  Загинув Юрій Олександрович 18 липня 2022 року у місті Торецьк Бахмутського району на Донеччині під час виконання бойового завдання. 31 серпня 2022 року посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

   На показі документального фільму були присутні батьки Юрія Тарана, сестра, кохана, активісти громади, а також вихованці Недільної школи, що діє при храмі Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона ПЦУ.

Є

Є

    Герої не вмирають!