З нагоди Міжнародного дня рідної мови до музею фольклору завітали здобувачі освіти 7-го класу ЗЗСО №4 з учителем Людмилою Григорівною Зелінською на виховну годину
Як писав Панас Мирний «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Завідувачка музею Валентина Голомовза підкреслила, що кожна мова неповторна.
Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України.
Гнат Трохимович доклав чимало зусиль, щоб зберегти українську пісню, українську мову. Адже він викладав українську мову і літературу в школі №4. Самодіяльна поетеса Галина Сіньковська зазначила, що мова — це показник існування нації.
Поки існує мова, існує народ і як важливо зараз зберегти рідну мову, рідну пісню, культуру. Присутні прослухали кілька поетичних творів у виконання авторки. Також переглянули виставку музейних предметів «Рідна мова, диво калинове».
Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

Рубрики
Метки: 
















