І пам‘яті свічка горить, не згаса
І 300 сердець- наша гордість, краса
Під Крутами квіти, «Реквієм» спів
Пам‘ятай, Україно, патріотів синів!!!
29 січня біля пам’ятного знаку Небесній Сотні пройшов мітинг-реквієм «І сум, і біль, і вічна шана» з нагоди відзначення Дня пам’яті Героїв Крут – однією з трагічних і водночас героїчних дат нашої країни.
Саме в цей день далекого 1918 року біля станції Крути кілька сотень київських студентів та гімназистів вступили у нерівний бій з чотирьохтисячною більшовицькою армією. Без особливих військових навичок, погано озброєні київські студенти довели, що свою державність українці готові захищати будь-якою ціною. Битва, яка тривала майже п’ять годин, увійшла в історію, як приклад неймовірної сили духу українців, зокрема, нашої молоді. Українські юнаки постали у смертельний поєдинок з лютим і нещадним ворогом, билися до останнього набою, до останнього подиху і вписали героїчну сторінку в історію визвольних змагань нашого народу.
Віддати данину поваги героям зібралося керівництво району та міста, засоби масової інформації та громадськість міста.
Присутні вшанували пам’ять Героїв Крут і сучасних героїв, які загинули у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність країни, хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятного знаку Небесній Сотні.
«103 роки ми вшановуємо сміливість і жертовність студентської молоді, яка стала символом героїзму та самопожертви юних українців в боротьбі за державність і свободу. Подвиг молодих, сміливих патріотів, які тоді мріяли про родину, про дітей, про те, як будуть жити в квітучій Україні приніс перемогу та мир. І сьогодні ми повинні бути єдиними як ніколи! Робити свою роботу, обіймати своїх дітей, любити Україну та поважати кожного її громадянина» – зазначила під час виступу голова райдержадміністрації Людмила Головашич.
Учителька історії СЗШ І-ІІІ ст. №4 м. Гайсин Тарасюк Ірина розповіла присутнім про ті січневі буремні дні, коли золотими буквами було вписано бій під Крутами в історію нашої країни.
Працівники районного будинку культури продекламували патріотичні вірші, які до сліз пройняли кожного присутнього.
Герої не вмирають – вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих,
хто продовжує їх справу, вони живуть доти, поки жива їх слава…