Гайсинська центральна бібліотека продовжує цикл інформаційних буклетів «Нові імена на карті Гайсина».

    В цей важкий для України час багато наших земляків, уродженців Гайсинського краю стали на захист України і загинули, виборюючи для українців вільне незалежне життя, боролись за територіальну цілісність України, які стояли пліч-о-пліч з іншими воїнами, підставляли братнє плече, розділяли окопний побут та радість перемог, але, нажаль, не повернулися досі з поля бою.

    Серед них і уродженець м. Гайсин, внучатий племінник видатного фольклориста та етнографа Гната Танцюри, громадський активіст Одещини, волонтер, захисник України нової формації, доброволець, головний сержант полку «Азов» – Євгеній Петрович Танцюра.

     В честь нашого земляка- азовця Євгена Танцюри, рішенням № 3 на черговій 37 сесії Гайсинської міської ради 8 скликання, вулицю Гайдара було перейменовано на вулицю імені Євгена Танцюри.

     Євгеній Танцюра народився у місті Гайсин 27 березня 1976 року. Рідний дідусь воїна– Олексій був рідним братом Гната Трохимовича Танцюри.

  Своє дитинство хлопець провів по вулиці Радянській ( теперішня вулиця Свободи). Навчався в міській загальноосвітній школі №6, яку закінчив у 1993 році. З часом герой переїхав до м. Одеси, де обзавівся родиною та почав працювати у сфері торгівлі й маркетингу.

   Він був завжди дуже позитивним, мав проукраїнську патріотичну позицію та вірив у світле майбутнє своєї держави.

   У 2010 році Євгеній здобув економічну освіту в Одеській національній академії зв’язку імені О.С. Попова, отримавши ступінь магістра.

      У 2014 році він був учасником та одним із організаторів одеського євромайдану. Боєць ділився власним баченням суспільних процесів про гідність, свободу й українське суспільство. Також він був громадським активістом та займався волонтерською діяльністю. Разом з однодумцями-побратимами вони організовували різні благодійні заходи, розпродажі, акції, збори коштів на потреби бійців у зоні АТО. Неодноразово Євген доставляв усі необхідні речі бійцям на Схід у гарячі точки тодішнього фронту.

     Женя був простою людиною, дуже ідейним, мав власні переконання та велику внутрішню силу, щоб відстоювати їх не словом, а ділом: «Він хотів перевернути цей світ, зробити його правильним. Він був справжнім спалахом світла та живих емоцій».

      Він ще в ті роки дуже хотів воювати за свою Україну. Нажаль, тривалі проблеми зі здоров’ям стримували Євгена, і він не підлягав призову на Схід. Однак, боєць лікувався, і постійно цікавився військовою справою. Його оточення патріотів-активістів завжди спонукали до особистісного саморозвитку та вдосконалення. Таким чином, у 2020 році Євгеній Петрович став добровольцем по програмі рекрутингу у підрозділі «Азов».

  Усю необхідну підготовку наш відчайдушний земляк пройшов успішно протягом 2021 року, вступивши добровольцем у лави елітного військового формування.

     Фундаментальні цінності полку АЗОВ: захист держави Україна, її незалежності та безпеки її громадян, патріотизм і відданість державі, людська гідність. Саме ці цінності наш Герой з позивним «ЖОРА» сповідував у своєму житті, і по першому виклику своїх побратимів 23 лютого 2022 року вирушив до Маріуполя, ставши на захист рідної України.

   За інформацією з військового комісаріату, Євген Танцюра загинув 29 березня 2022 року у Маріуполі під час виконання бойових завдань. У захисника залишилась дружина і син, які не вірять у його загибель досі.

     Згідно Указу Президента України №168 від 25 березня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку головного сержанта Євгена Петровича Танцюру було нагороджено медаллю «За військову службу Україні». А менше ніж через місяць після цього, згідно Указу Президента України № 254 від 17 квітня 2022 року, наш земляк був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня – посмертно.

    Вічна пам’ять усім захисникам та захисницям, які віддали своє життя за майбутнє України….