Із циклу «Нові імена на карті Гайсина». Вулиця імені Леоніда Каденюка.

ГН

     Гайсинська центральна бібліотека продовжує інформувати гайсинчан про видатних особистостей, іменами яких названі вулиці в нашому місті.

   В новому буклеті із циклу «Нові імена на карті Гайсина» розповідаємо про Леоніда Каденюка, ім’ям якого перейменовано вулицю 09 січня.

 ЕН

      Більшість наших земляків знають про першого космонавта незалежної України, про його вклад в розвиток авіації і космонавтики.

     Адже перший космонавт незалежної України Леонід Костянтинович Каденюк полетів в космос 19 листопада 1997 року. Значення цього польоту для престижу нашої держави в світі важко переоцінити: вперше в історії атрибути української державної символіки – прапор та герб України – були доставлені на космічну орбіту, і вперше звуки національного гімну лунали над планетою Земля.

    Народився Леонід Каденюк 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Ще змалку мріяв про небо, у дев’ять років виліз на дерево біля хати й сказав, що полетить у космос. Мати ж бачила сина лише лікарем.

    Закінчивши середню школу зі срібною відзнакою Леонід Костянтинович твердо вирішив вступати до льотного училища. Але юнакові було всього 16, а там приймали тільки із 17 років. Тому мати поїхала до РАЦСу й змінила запис у метриці. І вже “старший” на рік Леонід вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, де отримав диплом льотчика-інженера за спеціальністю “Пілотування та експлуатація літальних апаратів”. По закінченню його залишили працювати в училищі інструктором.

     У 1971-му стартував набір льотчиків у Зоряне містечко. У серпні 1976 року Каденюк увійшов до загону космонавтів у групу з підготовки льотчиків-випробувачів багаторазової транспортної космічної системи «Енергія» – «Буран».

    І можна лише здогадуватися, скільки зусиль та важкої праці потрібно було докласти йому, військовому льотчику, що опанував 56 типів літаків, аби ця мрія стала реальністю. З-поміж кількох тисяч кандидатів до загону космонавтів обрали лише 9 чоловік. Перемогти численних конкурентів Каденюку дозволили «відмінне здоров`я, професіоналізм та воля у виборі й досягненні мети».

    Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи Леонід Каденюк пройшов унікальну інженерну і льотну підготовку, досконало вивчивши космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», «Буран», орбітальні станції «Салют-7» та «Мир», а згодом й американський космічний корабель Space Shuttle.

   А як космонавт-дослідник пройшов ще й відповідну підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних апаратів у галузі астрономії, біології, медицини, геології та дослідження природних ресурсів Землі.

   1995 року Каденюк увійшов до групи космонавтів Національного космічного агентства України, а згодом, після досягнення домовленостей між Україною і США про політ українського громадянина на американському космічному кораблі, розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі ім. Л. Джонсонса НАСА. Разом з Каденюком готувався і його дублер Ярослав Пустовий. Підготовка тривала понад рік.

   І ось нарешті 19 листопада 1997 року відбувся довгоочікуваний старт космічного корабля «Колумбія», членами екіпажу якого були громадяни США, Японії та України (місія STS-87). Тривав політ 16 діб і успішно завершився 5 грудня.

    “Я чекав цієї миті 36 років, із 10-річного віку. Полетів у 46-ть. Я сидів спокійно, мене це навіть вразило. Думав, 20 років чекав, поки готувався, то тепер 20 секунд дочекаюся”, – розповів в одному з інтерв’ю Радіо Свобода Леонід Каденюк.

    Під час польоту на борту «Колумбії» український космонавт виконував «космічну» частину спільного українсько-американського біологічного експерименту, підготовленого вченими з шести інститутів НАН України та науковцями з п’яти університетів США, Космічного центру ім. Кеннеді та двох американських корпорацій. Дослідження впливу мікрогравітації, що є постійним фактором космічного польоту, на ріст та розвиток рослин й стало основною метою експерименту. Для дослідження було обрано три види рослин: рапс, соя та мох. Згідно з програмою протягом польоту Леонід Каденюк виконав десять експериментів.

     У рамках спільного експерименту було проведено також широку освітню програму «Вчителі та учні досліджують рослини в космосі», в якій узяли участь близько 40 тисяч українських та американських школярів. Найкращі учасники експерименту отримали змогу поставити питання космонавту-досліднику Леоніду Каденюку під час телемосту з шатлом «Колумбія».

      На борт корабля кожному члену екіпажу за його бажанням дозволялося взяти певну кількість речей

     При чому існував поділ речей на офіційні й особисті. У якості офіційних на борт корабля Леонід Каденюк узяв три прапори України, герб нашої держави, портрети Т.Г. Шевченка, С.П. Корольова, Ю.В. Кондратюка, академіка М.Г. Холодного, чиє ім`я носить Інститут ботаніки НАН України, та фото космонавта Л.Г. Іванова – товариша Леоніда Каденюка із загону космонавтів у Зоряному містечку, який загинув у випробувальному польоті на літаку МіГ-27, так і не побувавши у космосі.

    Під час орбітального польоту екіпаж «Колумбії» двічі прокидався під звуки гімну України, який, на прохання Каденюка, транслювався з Х`юстонського Центру керування польотами і слугував сигналом для пробудження.

   Невдовзі після космічного польоту Леонід Каденюк отримав звання генерал-майора, а 3 грудня 1999 року президентським Указом він був удостоєний звання Героя України, ставши четвертим кавалером ордена “Золота Зірка” (після Олександра Галуненка, Луки Сушка та Івана Герасимова). Протягом 2002-2006 років Леонід Каденюк був народним депутатом Верховної Ради України IV скликання. Після 2006-го працював у Комісії з питань космічної діяльності та був радником голови Кабміну з питань авіації та космонавтики. Написав п’ять наукових праць.

    За заслуги перед державою Леонід Костянтинович Каденюк нагороджений також почесним званням «Народний посол України» за внесок у зміцнення міжнародного авторитету України.

    На превеликий жаль, 31 січня 2018 року у віці 67 років Леонід Костянтинович пішов із життя. Це сталося під час ранкової пробіжки у парку біля будинку, де він мешкав у Києві.

 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий