28 серпня у знаменитих гончарних осередках, в селах Бубнівка та Новоселівка, відбулася творча зустріч майстрів кераміки з нагоди третьої річниці смерті видатної майстрині гончарного мистецтва Поділля Фросини Іванівни Міщенко.

є

    В дружньому родинному колі в цей день зустрілися майстри нашої області. Приємно відзначити, що є молоді наслідувачі цього ремесла – студенти Тульчинського училища культури.

    Для вшанування пам’яті Фросини Міщенко приїхали гончарі з усієї області: Ольга Цибуля та Устина Пужак (смт. Вороновиця), Максим та Тетяна Біньковські (м. Бар), Сергій та Світлана Погонці (с. Крищинці Тульчинської ТГ), Василь Рижий та Наталя Лавренюк (м. Ладижин), Роман Грималюк та Марія Черниш (Тульчинський фаховий коледж культури).

   Учасники зустрічі на чолі з директор Вінницького обласного центру народної творчості України, заслуженим працівником культури Тетяною Цвігун відвідали Бубнівський сільський Будинок культури, де відбулося урочисте відкриття заходу. Гостей привітали голова Гайсинської міської ради Анатолій Гук, директор Вінницького обласного центру народної творчості Тетяна Цвігун, начальник відділу культури, молоді та спорту Гайсинської міської ради Леонід Ричков.

є

є

є

є

є

є

є

є

є

       В рамках заходу відбулась презентація елементу НКС «Традиції випікання підпалку на черені в с. Бубнівка», який був занесений нещодавно до місцевого переліку елементів НКС. Гості мали змогу скуштувати смачний домашній “Підпалок”, який директор Будинку культури.

      Потім завітали до ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Бубнівка, де є кімната-музей Фросини Міщенко. Де гості мали змогу прослухали розповідь про майстриню та її участь у розвитку творчих здібностей учнів місцевої школи та її випускників. Фросина Іванівна дуже часто відвідувала місцеву школу, де навчала педагогічний та учнівський колективи створювати гончарні вироби.

є

є

  Після відвідали мальовниче село Новоселівку. А саме музей гончарного мистецтва( музей-садибу братів Герасименків), де учениця Фросини Міщенко, директор музею, заслужеий майстер народної творчості України Тетяна Шпак провела екскурсію для гостей.

є

є

     Вражені красою давньої кераміки, майстри фотографували вироби, переймаючи елементи бубнівського розпису у відомих майстрів: братів Якима та Якова Герасименків, Фросини Міщенко, Валентини Живко, Тетяни Шпак.

є

є

є

є

    Завітали до сільського клубу с. Новоселівка. В клубі завідуюча клубом ознайомила гостей з експонатами в музейній кімнаті. До річниці смерті Фросини Міщенко в клубі було оформлено виставку інсталяцію ” Співала глина у її руках”, де були представлені гончарні вироби, інформаційні друковані видання про життєвий і творчий шлях майстрині, вишиті нею сорочки та інші вироби.

є

є

    Майстри оглянули виставку. Багато теплих спогадів та приємних слів про нашу “бабусю-сонечко” було сказано у дружньому колі майстрів та односельців Фросини Міщенко.

є

є

    Всі, хто знав Фросину Іванівну згадували її, як позитивну, світлу, готову в будь- який час на спілкування. Вона любила дітей, тому частими гостями у майстрині були діти, вона їх навчала не тільки гончарному мистецтві, а й створенню виробів із соломи.

   Також вона гарно вишивала, навчала цьому майстерству місцевих жителів. Малювала для них малюнки для майбутніх вишиванок та інших виробів. Так у своїй розповіді зазначила жителька села Тетяна Пелюшко, яка була сусідкою Фросини Міщенко.

    Створювала Фросина Іванівна і вироби “букетики” із паперу”. Навіть у свої 95 років вона створила таку пару букетиків та подарувала для сільського клубу. Вона часто відвідувала клуб, була активною учасницею колективу клубу. Любила співати, писала свої власні пісні….

    Також у сільському клубі є картинна галерея Миколи Бабака, якому 28 серпня виповнилася 49 річниця із дня смерті. Гості милувалися художньою майстерності майстра. Микола Леонтійович створював також гончарні вироби, його витвори також зберігаються у музейній кімнаті клубу.

    Завітали на сільське кладовище, відвідали могили Фросини Міщенко, братів Якима та Якова Герасименків, Миколи Бабака вклонилися в знак шани та поклали квіти.

є

є

     Гості роз’їхалися у різні куточки нашої області, але сподіваємось, що ця гарна традиція – зустрічатися на нашій Новоселівській землі, буде продовжуватися і надалі, але у вже мирній Україні.