Село Бубнівка розташоване на південному заході Гайсинської громади. Через село протікає річка Сіб – притока Південного Бугу, яка розділяє його на дві частини.

      Бубнівка знаходиться від центру громади на віддалі 12 км, від станції Ладижин – 9 км. Центральною частиною села є найдавніша частина Бубнівки, яка знаходиться у південно-східній частині села.

   На південний захід від села знаходилось селище-містечко Ократів. Воно було розташоване по обидві сторони невеличкої річки – Вишні.

      В період монголо-татарського нападу цей населений пункт був знищений. Доросле населення, в основному жінки, які були придатні до праці, забрано в полон, а старих і хворих – знищено.

     У XIV ст. на півдні від містечка Ократова по річці Сіб було засноване Нове село (хутір) вільним реєстровим козаком Осадчим. Географічне положення було зручним для землеробства. Тут поселяється все більше людей. Хутір переростає в село. Біля нього був густий ліс і глибокі яри. Населення викорчовувало ліс, відбирало землі під посіви.

   В період війни 1648-1654 рр. біля села проходили битви між поляками і військом Богдана Хмельницького. Головний бій проходив під річкою Батогом біля сіл Четвертинівки, Губника, Лад.-Хуторів за 10-15 км від села.

     На території села непридатні землі для посівів віддавались солдатам, які відслужили в армії 25 років. В основному вони поселялися по ярах, подалі від річки, в густих зарослих деревами ярах. Більшість їх поселяли по яру біля козака Осадчого. Їм наділялись тільки невеличкі городи.

    На панщину ці люди не ходили. Поміщик не мав права їх бити. Вони служили хатковими, десятськими, соцькими і т.д.

    В роки перебування на престолі Катерини ІІ село було подароване одному із учасників Кримської війни – Бубнову. В зв’язку з цим село стало називатися Бубнівка.