“Історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє,
Бо там, де пам’ять не мовчить,
Там щастям повчитися майбутнє!”
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.
Знищити українців як націю – мета організаторів Голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.
Його жертвами стали і ті, хто вижив у 1932–1933 роках. Бо мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Мали забути, хто і за що їх вбивав. Смерть і забуття – ціль влади того часу щодо українців.
Вона не досягнута. Українці вижили і не забули. Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо.
Пам’ять роду…Страшна трагедія українського народу — голодомор. Як донести до свідомості маленьких громадян такі моторошні події цих років…
В бібліотечних закладах громади до Дня пам’яті жертв голодоморів організовано ряд тематичних заходів:
виставка-реквієм «Голодомор не дав народитися цілому поколінню…» ( центральна районна бібліотека)
«Смуток душі – біль серця” ( відділ юнацтва центральної бібліотеки), «Не згасне в серці пам’яті свіча” (Бубнівська сільська бібліотека)
книжкова виставка «Розіп’ята душа на Хресті Всевишньої печалі» (Степаська сільська бібліотека-філія),
«Засвіти свічку пам’яті”
(Мар`янівська бібліотека-філія)
виставка-спомин “Хроніка голодного геноциду”. (Чечелівська сільська бібліотека)
бібліотечна виставка “Лиха коса голодомору” (Бондурівська сільська бібліотека)
“Навіки в пам`яті народній”( Ярмолинецька бібліотека-філія), “Схилімо голови в скорботі”( Зятківецька сільська бібліотека), “Україна пам`ятає світ визнає” (Карбівська бібліотека-філія)
меморіальна викладка літератури «Геноцид українського народу 1932-33 р.» (Бібліотека-філія для дітей м. Гайсин)
виставка-пам’ять «Хвилина мовчання сльозою горить» (Жерденівська сільська бібліотека)
перегляди літератури “Гори свічко пам`яті” (Кущинецька бібліотека-філія), “Україна з жаху заніміла, почувши правду про голодомор” (Лад. – Хуторянська бібліотека)
На виставках та переглядах були представлені науково-популярні видання, історичні та архівні документи, фотографії та публікації, про геноцид української нації, спогади та свідчення очевидців і тих, хто в своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті
українських сіл і хуторів, які зникли з лиця Землі, була присвячені години-реквієм “Пам’ять людська незабуде повік” (Жерденівський СБК та сільська бібліотека), години пам’яті «Свічка плакала в скорботі» (Рахнянська сільська бібліотека), “Свіча, яка ніколи не згасає” (Кисляцька бібліотека-філія), (Кунянська біблоітека)
Було проведено урок- пам’ять “Забуття не підлягає” в Новоселівському сільському клубі. Під час якого діти дізналися про страшні роки, а також взяли участь в тематичному майстер класі. Діти власноруч виготовляли аплікації “Колоска пам’яті”, який рятував життя в пам’ять всіх жертв голодоморів. А також квіток незабуток, які використовують, як символ пам’яті жертв голодоморів
Діти підходили до панно карти України
з надписом “Україна пам’ятає…”
і їх прикріплювали.
Напередодні Дня пам`яті жертв голодоморів було підготовлені слайд-перзентації “Голодомор – біль душі і пам`ять серця!” (Новоселівський сільський клуб), відео-монтаж для юнацтва “Світ мовчав… і загинули мільйони!” (Губницька сільська бібліотека), в яких були подані інформаційні матеріали та спогади про Голодомор старожилів нашої громади. Їх ви можете переглянути в групі відділу в соціальній мережі Фейсбук.
Працівники сільських Будинків культури та бібліотек із старостами громад та з працівниками школи та жителями громад вшанували хвилиною мовчання пам`ять безвинних жертв голодоморів.
Запалили лампадки зі свічками, поклали квіти до підніжжя Пам`ятного Знаку та хрестів, встановлених на кладовищі, встановлених в пам`ять про загиблих від голодомору.
..Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе!