У піснях, які зібрав Г. Танцюра в с. Зятківцях та навколишніх селах, знайшло усе те, що було в думках і серці українського народу: і відгомін магічно-анімістичних вірувань, звичаїв та культів, і пам’ять про тернисті шляхи історії рідного краю, і драматичні конфлікти родинно-побутового характеру.
Записи Гната Танцюри розкривають надзвичайне багатство й своєрідність народнопоетичної традиції на Поділлі, ілюструють її художню довершеність.
Особливо фольклорист надавав значенню записів календарно-побутової поезії.
1.
Серед них веснянки і гаївки.
1.
1.
1.
1.
З пробудженням весни у хліборобів виникало прагнення якнайшвидше прогнати люту і темну зиму й наблизити світлу й теплу весну збирало людей у гурти – чинити присуд холодній порі і стрічати красуню з ласкавим сонцем, співучими птахами а також святкувати величне свято Великодня.